Оптимізація ітерації властивості об’єкта в JavaScript без умовних перевірок

Освоєння ітерації об’єктно-орієнтованих властивостей у JavaScript

Під час роботи з JavaScript застосування об’єктно-орієнтованого підходу може зробити ваш код більш організованим і зручним для обслуговування. Загальним шаблоном є групування пов’язаних властивостей в об’єктах разом із методами, які маніпулюють цими властивостями. Однак це часто призводить до проблем, коли методи ненавмисно втручаються у властивості під час ітерації.

Типовий приклад передбачає використання Object.keys() для повторення властивостей об’єкта. Розробники часто стикаються з необхідністю виключати методи під час цієї ітерації. Це вимагає додавання умовного речення для пропуску функцій, що може зробити код більш громіздким і важчим для підтримки в складних сценаріях.

Однією з альтернатив є групування властивостей усередині вкладених об’єктів, ізолюючи їх від методів. Хоча це допомагає зменшити кількість ненавмисних взаємодій, воно вводить більш складні посилання, як-от доступ до властивостей через myObj.props.prop1 замість myObj.prop1. Цей компроміс між читабельністю коду та функціональністю ставить перед розробниками цікаву дилему.

У цій статті ми розглянемо практичні способи вирішення цих проблем, зберігаючи код елегантним і ефективним. Ми розглянемо різні техніки повторення властивостей об’єктів, не покладаючись сильно на умови. Наприкінці ви отримаєте уявлення про структурування об’єктів у більш об’єктно-орієнтований спосіб, який уникає непотрібних складнощів.

Вивчення рішень для ітерації властивостей об’єктів у JavaScript

Сценарії, які ми розробили, спрямовані на вирішення типової проблеми в JavaScript: як перебирати властивості об’єкта без ненавмисної модифікації чи взаємодії з методами. У першому рішенні ми використовуємо Object.defineProperty щоб зробити метод неперелічуваним. Це гарантує, що коли ми перебираємо властивості об’єкта за допомогою Object.keys(), метод виключається з ітерації. Цей підхід зберігає цілісність наших даних і дозволяє уникнути додаткових умовних перевірок у циклі.

Інше ключове рішення передбачає використання Символи ES6. Символи забезпечують спосіб додавання властивостей або методів до об’єктів, не заважаючи процесам перерахування чи ітерації. У нашому прикладі призначення методу клавіші Symbol гарантує, що він залишається прихованим Object.entries(), який ми використовуємо для повторення як ключів, так і значень об’єкта. Ця техніка підкреслює, як символи можуть бути особливо корисними в об’єктно-орієнтованому JavaScript, коли певні властивості або методи повинні залишатися невидимими для логіки ітерації.

Ми також досліджували використання a клас розділити властивості та методи більш формально. Цей метод узгоджується з об’єктно-орієнтованими принципами, інкапсулюючи дані (властивості) і поведінку (методи) в одній структурі. Цей підхід спрощує повторне використання та модифікацію об’єкта, дозволяючи розробникам створювати кілька екземплярів класу без переписування коду. Використання Object.keys() в межах методу класу забезпечує вплив лише на властивості, підвищуючи зручність обслуговування та читабельність коду.

Остання частина нашого рішення зосереджена на тестуванні за допомогою Жарт, популярна платформа тестування JavaScript. Ми написали модульні тести, щоб переконатися, що наші методи ітерації працюють належним чином у різних реалізаціях. Це вкрай важливо для виявлення потенційних помилок або неочікуваної поведінки під час роботи зі складними об’єктами. Використовуючи такі функції, як тест() і очікувати() in Jest не тільки підтверджує правильність нашого коду, але й сприяє найкращим практикам розробки програмного забезпечення, заохочуючи до ретельного тестування.

// Solution 1: Using Object.defineProperty to Hide Methods from Iteration
const myObj = {};
Object.defineProperty(myObj, 'prop1', { value: 'one', writable: true, enumerable: true });
Object.defineProperty(myObj, 'prop2', { value: 'two', writable: true, enumerable: true });
Object.defineProperty(myObj, 'myMethod', {
  value: function() {
    Object.keys(this).forEach(prop => {
      this[prop] = this[prop].toUpperCase();
    });
  },
  enumerable: false
});

console.log(myObj.prop1, myObj.prop2);
myObj.myMethod();
console.log(myObj.prop1, myObj.prop2);

const METHOD_KEY = Symbol('myMethod');

const myObj = {
  prop1: 'one',
  prop2: 'two',
  [METHOD_KEY]: function() {
    Object.entries(this).forEach(([key, value]) => {
      if (typeof value === 'string') this[key] = value.toUpperCase();
    });
  }
};

console.log(myObj.prop1, myObj.prop2);
myObj[METHOD_KEY]();
console.log(myObj.prop1, myObj.prop2);

class MyObject {
  constructor() {
    this.prop1 = 'one';
    this.prop2 = 'two';
  }

  uppercaseProps() {
    Object.keys(this).forEach(key => {
      this[key] = this[key].toUpperCase();
    });
  }
}

const obj = new MyObject();
console.log(obj.prop1, obj.prop2);
obj.uppercaseProps();
console.log(obj.prop1, obj.prop2);

const { test, expect } = require('@jest/globals');

test('Solution 1: Should uppercase properties', () => {
  const obj = { prop1: 'one', prop2: 'two' };
  Object.keys(obj).forEach(key => obj[key] = obj[key].toUpperCase());
  expect(obj.prop1).toBe('ONE');
  expect(obj.prop2).toBe('TWO');
});

test('Solution 2: Should uppercase properties using class', () => {
  const obj = new MyObject();
  obj.uppercaseProps();
  expect(obj.prop1).toBe('ONE');
  expect(obj.prop2).toBe('TWO');
});

Вирішення проблем ітерації об’єктів за допомогою вдосконалених шаблонів JavaScript

Один цікавий спосіб обробки об'єктно-орієнтований JavaScript виклики за допомогою використання прототипи. Об’єкти JavaScript часто пов’язуються з прототипами, що дозволяє розробникам визначати спільні методи в екземплярах. Розміщуючи повторно використовувані методи всередині прототипу, вони не заважатимуть ітерації властивостей. Ця техніка гарантує, що під час використання змінюються лише властивості, безпосередньо прикріплені до об’єкта Object.keys() або Object.entries(). Крім того, прототипи заохочують багаторазове використання коду та краще керування пам’яттю.

Іншим потужним підходом є використання важелів getter і setter функції. Геттери та сетери надають спосіб опосередкованої взаємодії з властивостями, дозволяючи вам контролювати їх поведінку під час ітерації або під час доступу. За допомогою цього шаблону розробники можуть запобігти ненавмисній модифікації методів, одночасно пропонуючи гнучкість для зміни властивостей за допомогою спеціальних функцій. Це рішення також гарантує, що властивості об’єктів залишаються інкапсульованими, зберігаючи чистий API для користувачів.

Нарешті, розробники можуть розглянути можливість використання Object.freeze() або Object.seal() керувати мінливістю об'єкта. Object.freeze() робить об’єкт незмінним, запобігаючи будь-яким змінам його властивостей, що може бути корисним у випадках, коли ви хочете лише прочитати дані без випадкових змін. З іншого боку, Object.seal() дозволяє оновлювати існуючі властивості, але запобігає додаванню нових. Ці шаблони не тільки допомагають підтримувати цілісність коду, але й забезпечують суворий контроль над поведінкою об’єктів, роблячи ітерацію безпечнішою та передбачуванішою.